Йосиф Австрійський протягом 40 років жив у Будайській фортеці. Ерцгерцог брав активну участь у громадському житті Угорщини, а також зробив багато для розвитку Будапешта. Про його життя і досягнення детальніше поговоримо тут budapestyes.eu.
Дитинство Йосифа Австрійського
Австрійський ерцгерцог, угорський палатин Йосиф Габсбург-Лотаринзький народився у Флоренції 9 березня 1776 року. Він виріс у знатній, шанованій сім’ї Лева — великого герцога Тосканського та іспанської інфанти Марії Людовіки, які були у родинному зв’язку практично з усіма правителями Європи. Його бабусею по батьківській лінії була Марія Терезія. Йосиф 9 дитина з 16 у сім’ї, чотирнадцять його братів і сестер дожили до повноліття, що було рідкістю на той час.
Дитинство хлопчика проходило в палаці «Pitti» у Флоренції. Також доволі часто він з дорослими вирушав на екскурсії в сільську місцевість і на морське узбережжя. Батьки любили кожну свою дитину і дуже багато часу приділяли вихованню. У 9 років Йосиф писав, читав і говорив німецькою, французькою, італійською та латинською мовами. Також став проявляти інтерес до географії, історії та природознавства. У вільний час від занять юнак займався садівництвом. Він знав понад 6000 рослин, включно з їхніми латинськими назвами та таксономічними класифікаціями.
Сирота на порозі дорослого життя
Коли Йосифу виповнилося 14 років, його батька призначили імператором, це змусило сім’ю переїхати до Відня. Півтора року Лев правив імперією Габсбургів. За цей час йому вдалося усунути всі проблеми, які могли провокувати розпад імперії. У 44 роки Лев пішов із життя, а через 2 місяці померла його дружина Марія Людовика.
У 16-річному віці осиротілий хлопець вперше відвідав Буду, саме там його брата Франциска коронували. Невдовзі він здобув військову та політичну освіту у Відні й почав багато подорожувати світом. Його молодший брат Олександр Леопольд був призначений угорським ерцгерцогом і протримався на посаді 3 роки.
У 1795 році Йосиф успадкував титул палатина (вища посада після імператора) Угорського королівства. Тож 19-річний юнак назавжди переїхав жити до Буди.
Політична кар’єра
Дуже скоро Йосиф вивчив угорську мову і почав подорожувати країною. Головним його завданням було усунення суперечок між абсолютизмом габсбурзьких правителів і угорською національною самосвідомістю, яка активно зростала.
Палатин завжди захищав інтереси людей, проте незабаром його звинуватили в нелояльності та бажанні відокремити Угорщину від імперії Габсбургів. Йосиф підтримував створення практично всіх інститутів і реформ, які зміцнювали економіку і культуру Угорщини. Він домігся використання угорської мови в політиці, юриспруденції, розвитку кінної залізниці, врегулювання Дунаю.
У 1810 році згорів Табан, і ерцгерцог особисто керував рятувальними роботами й розміщенням людей, які залишилися без житла. У 1818 році він став ініціатором ходи в День святого Стефана з мощами святого Іова. Унаслідок його діяльності Пешт перетворився з невеликого провінційного містечка на культурно-економічний центр. У 1840 році ерцгерцог посприяв заснуванню Угорського комерційного банку. Хоча він і не був правителем, але став єдиним за час 400-річного правління династії в Угорщині, хто присвятив усе своє життя інтересам нації та країни.
Нещасливі шлюби
В умовах загрози наполеонівської епохи імперія Габсбургів потребувала підтримки Романових. Саме тому ерцгерцог Йосиф за наказом імператора в 1799 році вирушив до двору царя Павла I. Він завоював симпатію царської сім’ї та одружився з 15-річною княгинею Олександрою Павлівною Романовою і зовсім не з любові, а через вигоду. Однак через деякий час між молодими людьми все ж спалахнула іскра. Після весілля молодята переїхали жити в апартаменти королівського палацу в Буду. Габсбург-Лотарингський дуже добре ставився до дружини. Він влаштовував їй кінні шоу, бали, брав її з собою на полювання, організовував прогулянки в кареті по Буді. Якось Олександрі дуже сподобалося село Üröm, де незабаром чоловік купив для неї там маєток і планував звести замок. За півтора року шлюбу Олександра і Йосиф проводили дуже мало часу разом, оскільки палатин був зайнятий організацією угорської армії у зв’язку з наступами Наполеона.
8 березня 1801 року у пари народилася дочка, яку вони назвали Пауліною. Дівчинка прожила всього одну годину. Олександрі, яка перенесла складні пологи, втрату малюка ставало дедалі гірше. Через кілька днів вона померла. Палатин довгий час не міг оговтатися від горя, але потім повністю занурився у ведення державних справ. У 1803 році він поїхав до Росії на запрошення своєї тещі, овдовілої цариці, і при дворі вступив у близький зв’язок із сестрою покійної дружини княгинею Катериною. Однак їхній шлюб був приречений на невдачу. Ні австрійський, ні російський двір не схвалили його.
Третьою обраницею ерцгерцога стала Герміна Ангальт Гоймська. Проживши 2 роки у шлюбі 20-річна жінка, завагітнівши двійнею, померла.
У 1819 році Йосиф одружився з 22-річною Марією Доротеєю, донькою герцога Вюртемберзького. Разом вони пробули до кінця життя. Жінка дуже добре вивчила угорську мову і почала займатися благодійністю, підтримуючи лютеранську церкву, школи.
Протягом 50 років ерцгерцог Йосиф Габсбург-Лотаринзький був посередником між віденським двором і лідерами угорської політики епохи реформ. Займаючись державними справами, він ніколи не забував про дітей і намагався їм передати свої знання з історії та археології. 13 січня 1847 року ерцгерцог пішов із життя.
Джерела: mek.oszk.hu, varkertbazar.hu, turul.info.