Ференц Ріпка протягом 8 років керував Будапештом. Бувши одним із найвпливовіших мерів у період між двома світовими війнами, він зробив багато чого для поліпшення системи громадської охорони здоров’я столиці. Пам’ять про цю людину зберігають вулиця в місті та меморіальна дошка в його колишній резиденції, пише budapestyes.eu.
Складні дитинство та юність
Ференц народився 1 вересня 1871 року. Його батько Антал працював помічником лісничого, а мати займалася вихованням двох дітей. У грудні 1877 року голова сімейства помер від ускладнень, спричинених пневмонією, і сім’я залишилася без грошей. У пошуках кращого життя вдова з синами переїхали до Геделле. Звідти Ференц поїхав до Будапешта, де вступив до євангелічної школи для хлопчиків. Попри все хлопець навчався добре й отримував стипендію. Також для нього капуцини надавали безкоштовні обіди.
Закінчивши з відзнакою школу, юнак став студентом Будапештського університету мистецтв. Зрозумівши, що це не його, перевівся до Технологічного університету на юридичний факультет. Паралельно завдяки своїм письменницьким навичкам, хорошій грамотності підробляв журналістом. Невдовзі став членом редакції «Fővárosi Lapok». У 1894 році Ференц почав працювати в компанії «Ganz és Társa Vasöntő és Gépgyár Reszvénytársaság», де спочатку обіймав посаду угорсько-німецького кореспондента. Однак незабаром почав активно просуватися службовими сходами, і зрештою став директором підприємства. Обіймаючи цю посаду, він ще раз продемонстрував свої чудові ораторські здібності, особисто організувавши впровадження електричного освітлення в кількох населених пунктах. Щоб налагодити ділові зв’язки, Ріпка їздив у багато великих міст Західної Європи. Попри завантажений робочий графік, він брав участь у громадському житті.
Мер Будапешта
У 1910 році за сприяння міської ради його призначили заступником директора компанії «Gázművek», а в 1912 році — генеральним директором. У 1924 році губернатор Міклош Горті зробив Ріпку урядовим комісаром Будапешта, а в 1924 році його обрали мером. Перебуваючи на цій посаді, Ференц отримав Лицарський хрест ордена Ференца Йожефа, Хрест за громадянські заслуги.
Ріпка був тісно пов’язаний із графом Іштваном Бетленом, найвпливовішим на той момент прем’єр-міністром. Він також був лідером Громадянської партії, яку заснував Бетлен, і зіграв дуже велику роль у забезпеченні того, щоб інтереси керівної партії переважали в політичній боротьбі, яка відбувалася в ратуші.
Ріпка керував містом до 1932 року. Під час свого мерства він приділяв першочергову увагу фінансовим справам столиці, боровся з високими цінами, намагався знизити безробіття і поліпшити систему охорони здоров’я. За період його правління середня тривалість життя в Будапешті збільшилася майже на 8 років для чоловіків і на 9 років для жінок. А на початку 1930-х років у швидко зростаючій столиці мешкало понад 1 мільйон жителів. Загалом меру була властива сильна соціальна чутливість у всіх сферах.
По суті, успішне керівництво Ріпки Будапештом закінчилося після відставки прем’єр-міністра Іштвана Бетлена в 1931 році. Ріпка був проти політики Дюли Гембеша, тому за власним бажанням пішов на пенсію. Склавши свої повноваження мера, Ференц продовжив займатися громадською діяльністю. Бувши побожним католиком, він увійшов до керівництва Товариства святого Стефана, а в 1926 році став ініціатором проведення в Будапешті серії заходів у рамках Тижня святого Стефана.
9 березня 1944 року від хронічної хвороби серця Ференц Ріпка помер.