Революція за незалежність Угорщини 1848-1849 років є однією з вирішальних подій у сучасній історії країни. Це були тяжкі роки боротьби за права людей, які прагнули свободи, рівності та братерства. Про те, які події в цей період відбувалися в Буді та Пешті, детальніше поговоримо тут budapestyes.eu.
Причини революції в Угорщині
Навесні 1848 року всю Європу охопила революційна лихоманка. Від Палермо до Берліна, від Парижа до Буди й Пешта прокотилася низка рухів, спрямованих на повалення монархічної системи правління і створення нових національних держав. Звістка про те, що в лютому французи піднялися, прокотилася по всьому континенту, започаткувавши Віденську і Пештську революції.
На той час Угорське королівство та Австрійська імперія разом утворили Австро-Угорську монархію. Тобто один монарх виходець із дому Габсбургів керував двома країнами. Хоча в Угорщині вже існував парламент, його мовою спочатку була латинська, а потім німецька. Угорські ордени прагнули незалежності й безрезультатно намагалися домогтися поступок від правителя. Попри те, що монархія все ж пішла назустріч народу і полегшила тягар кріпосного права, люди все одно вирішили, що мають самостійно розпоряджатися своєю долею.
У 1789 році французи першими почали відстоювати свої права і влаштували революцію. Вони подали приклад угорській інтелігенції, таким чином, ненависть народу до правителя ставала все сильнішою.
У 1825 році відбулося засідання парламенту, на якому обговорювали використання угорської мови. Саме тоді було ухвалено рішення створення Угорської академії наук, для цього граф Іштван Сечені пожертвував свій річний дохід. У 1830 році він опублікував роботу «Széchenyi Hitel», в якій описав програму економічного і соціального перетворення Угорщини. У 1832 році Лайош Кошут написав «Országgyűűlési Tudósítások», який проінформував населення країни про дебати, що відбуваються в парламенті.
Незабаром почав посилюватися реформаторський рух, і правлячий країною на той час імператор Фердинанд V недоброзичливо поставився до такого перебігу подій. Зрештою він дав наказ ув’язнити багатьох угорських лідерів. Однак ці дії лише посилили ненависть народу до влади. У 1847 році створили опозиційну партію, головою якої став граф Лайош Баттьяні. Вони вимагали створення угорського уряду, відповідального перед парламентом, а також свободи преси, асоціацій тощо. Таким чином, опозиційна декларація стала програмою березневої революції за незалежність, яка пройшла в Пешті.
День пробудження народу
15 березня 1848 року, за 2 дні після подій у Відні, молодь Пешта на чолі з Шандором Патефі, Мором Йокаї, Палом Вашварі вирішила проголосити свої вимоги, сформульовані Йожефом Іріні у 12 пунктах. Відривною точкою революції стала кав’ярня «Pilvax», у якій розроблявся план.
Спочатку молодь пройшла маршем вулицею Земмельвейса, до неї долучилися студенти кількох університетів, тож натовп збільшився майже до 2000 осіб. Наступною зупинкою була типографія Лайоша Лендерера, де без цензури надрукували 12 пунктів вимог:
- Свобода преси, скасування цензури.
- Відповідальне міністерство в Буді та Пешті.
- Щорічні державні збори в Пешті.
- Рівність перед законом у цивільних і релігійних питаннях.
- Створення національної гвардії.
- Єдине, справедливе податкозбереження.
- Скасування кріпосного права.
- Суд присяжних, представництво на основі рівності.
- Відкриття Національного банку.
- Звільнення політичних в’язнів.
- Припинення орендних відносин.
- Покращення умов праці.
Далі натовп, який складався вже з 20 000 осіб, попрямував до Національного музею, де розпочався мітинг, на який прийшли десятки тисяч людей. Там же зачитали 12 основних пунктів. Після цього люди відвідали замок в Буді, щоб рада управителів прийняла їхні вимоги.
Народ зміг відстояти своє право і домогтися перемоги, оскільки король Фердинанд V зрікся престолу. 23 березня 1848 року було створено перший уряд Угорщини.