Янош Чорба — людина, яка зіграла велику роль у відновленні та розвитку Будапешта після Другої світової війни. Він керував столицею всього 4 місяці, але за цей термін встиг виконати безліч важливих завдань. Завдяки чому завоював серця містян і повагу світових лідерів. Детальніше про його життя та кар’єру поговоримо тут budapestyes.eu.
Складне дитинство та юність

Янош народився 9 серпня 1897 року в Мако. Він був 11 дитиною в селянській сім’ї, де живими залишилося 7 дітей. З раннього дитинства хлопчик знав, що таке важка праця. Чорба разом із братами та сестрами допомагали батькам по господарству, орали поле, пасли худобу. На жаль, мати й батько змогли дати освіту тільки молодшому синові, Яношу. Закінчивши середню школу, хлопець пішов служити в 46-й піхотний полк. У 1919 році він вступив до Королівського технічного університету імені Йосифа (тепер Будапештський університет технології та економіки). У зв’язку з відсутністю грошей, проблемами з математикою, Чорба покинув навчальний заклад, і деякий час підробляв електриком і слюсарем.
У 1920 році юнак повернувся до рідного міста, так і не визначившись із тим, яку освіту бажає здобути. Цілих 3 роки вдома він займався сільським господарством на сімейній фермі, після чого вирішив усе ж таки вступати до Сегедського університету імені Ференца Йожефа на факультет політології та права. У 1928 році юнак здобув ступінь доктора права і влаштувався працювати в офіс Йожефа Кйонвеса-Колонича, шанованого опозиційного адвоката з Мако. Паралельно Янош писав у місцевих газетах статті про знущання жандармів над бідняками. Переживши в дитинстві складні часи, його дуже турбувала доля селян.
Перші кроки в політиці
У 1929 році Чорба вступив до партії незалежності Лайоша Кошута. Незабаром Янош став організатором і лідером партії в Мако та окрузі Чанад. У той час у Мако велося активне політичне життя. Одним з опонентів Чорби був Ференц Ердей, радикальний політик з відділення партії Кошута. Однак це зовсім не завадило демократичним силам у Мако об’єднатися в середині 1930-х років і працювати на благо угорського народу.
Таким чином, навесні 1937 року соціал-демократи, дрібні фермери й прихильники Кошута в Мако підтримали національну програму «Márciusi Front». Цього ж року Янош став редактором місцевої щоденної газети партії фермерів «Makói Független Újság», а після її заборони — партійного видання «Délvidéki Független Hírlap». Вже в серпні 1939 року він очолив «Makói Független Újság». Чорба виступав за вихід Угорщини з війни активно відстоював інтереси людей і соціальну справедливість.
Німецька окупація змусила його стати нелегалом, але він не відступив від своїх принципів і пішов до лав національного спротиву. У визвольному комітеті Угорського національного повстання Чорба став заступником Ендре Байчі-Жилинського.
Мер Будапешта

19 березня 1945 року після того, як німці покинули столицю, Яноша призначили мером зруйнованого міста. Чорбі та міській адміністрації, яка зароджувалася, довелося практикувати неможливе серед тотального хаосу. Головним їхнім завданням стало відродження і збереження Будапешта. На той момент місто становило собою дуже страшну картину — всюди трупи людей і тварин, руїни, уламки, відсутність зв’язку і транспорту, жодного комунального підприємства, відсутність запасів продовольства і палива.
Насамперед Чорба ознайомив містян з їхніми зобов’язаннями за допомогою кількох указів. За його сприяння в місті почалося розчищення завалів, збір і сортування придатних до відновлення матеріалів, а також обрали будинкових і квартальних комісарів. Далі він розв’язав продовольчі проблеми: запровадив талони на їжу. За його сприяння поступово відновлювалося газопостачання, вийшов на маршрут трамвай №6. В березні відкрився оперний театр, а з 1 травня запрацювало радіо. Далі стартував чемпіонат із футболу і було знято заборону на продаж алкоголю.
Пильна увага до деталей, велика трудова етика Чорби поширилися й на те, щоб забезпечити поступове відновлення автономії місцевих органів влади та суверенітету столиці, наскільки це можливо. Невипадково в лавах лейбористських партій з’являлося все більше людей, які вважали, що мер блискуче впорався з виконанням поставлених перед ним завдань.
У червні 1945 року Янош передав свої повноваження Золтану Вашу і пішов у відставку. Незабаром він став головою Адміністративного суду. Після приходу комуністів йому заборонили обіймати важливі посади й 11 червня 1951 року депортували до Деваваньї. У 1953 році він повернувся до Будапешта і продовжив юридичну практику, якою займався до самої пенсії. У 1956 році ексмер взяв активну участь в угорській революції за незалежність. У 1986 році у віці 90 років Янош Чорба пішов із життя.

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що Янош Чобра зробив величезний внесок у розвиток столиці Угорщини. Попри всі труднощі, з якими довелося зіткнутися, перебуваючи на посаді мера, він з легкістю їх подолав і зміг покласти початок відродження великого Будапешта. Здобути успіх у політичній кар’єрі йому вдалося завдяки любові до Батьківщини, старанням і відповідальності.
Джерела:
- https://mult-kor.hu/igy-hurcolta-meg-budapest-vilaghaboru-utani-elso-polgarmesteret-az-avh-20230304?pIdx=1
- https://www.onkormanyzatiklub.hu/index.php/fopolgarmesterek/egy-legkisebb-kiralyfi-akinek-resze-volt-budapest-feltamadasaban-ii
- https://www.archivnet.hu/lesz-mivel-berantani-a-levest-egy-kis-tesztat-is-ehetnek-mar-budapest-elelmezesi-helyzete-az-1945