Під пагорбом Геллерт у Будапешті прихований один із найзагадковіших військових об’єктів Угорщини — центр «Sziklaközpont gellérthegy», також відомий під кодовою назвою «Mély 23» (Глибина 23). Цей підземний комплекс почали будувати ще перед Другою світовою війною, а згодом він перетворився на головний командний пункт протиповітряної оборони країни та секретний об’єкт часів холодної війни. За масивними бетонними дверима розташовувалися тунелі, військові комунікації, радари та закриті приміщення, куди десятиліттями не допускали навіть представників преси. Далі на budapestyes.eu.
Історія «Sziklaközpont gellérthegy» — це історія страху перед бомбардуваннями, радянського впливу та прихованої військової інфраструктури, що існувала буквально під вулицями мирного Будапешта.
Чому під Будапештом почали будувати військові бункери?
У першій половині XX століття Будапешт поступово перетворювався не лише на політичний і промисловий центр Угорщини, а й на стратегічно важливе місто Центральної Європи. Після Першої світової війни країна опинилася у вкрай нестабільному становищі: Тріанонський договір обмежив збройні сили Угорщини, а напруженість у регіоні продовжувала зростати. Уже наприкінці 1930-х років угорська влада усвідомлювала, що нова велика війна є неминучою, а столиця може стати ціллю авіаційних ударів.
Особливе занепокоєння викликала розбудова військової авіації. Під час громадянської війни в Іспанії та перших етапів Другої світової стало очевидно, що великі міста більше не захищені природними кордонами. Бомбардувальники могли за лічені години знищити інфраструктуру, залізничні вузли та урядові будівлі. Саме тому в Будапешті почали активно розвивати систему підземних укриттів і захищених об’єктів.
Одним з ідеальних місць для будівництва став пагорб Геллерт (Gellért-hegy) і розташований поруч Малий пагорб Геллерт (Kis-Gellért-hegy). Під цією частиною міста знаходилися міцні вапнякові породи та природні печери, які можна було використовувати для створення тунелів і укріплених приміщень. Крім того, район розташовувався недалеко від центру Будапешта, але водночас дозволяв приховати будівництво від сторонніх очей.
Перші підземні споруди створювалися як укриття та технічні тунелі, однак із початком Другої світової війни їхнє значення різко зросло. Військові інженери почали проєктувати складніші об’єкти з автономною вентиляцією, системами зв’язку та захистом від можливих хімічних атак. Саме тоді виникла основа майбутнього центру «Sziklaközpont gellérthegy» — одного з найсекретніших військових об’єктів Угорщини, який згодом отримав кодову назву «Mély 23».
Створення центру «Sziklaközpont gellérthegy»
Активне будівництво скельного центру пагорба Геллерт, який також відомий як Rock Center of Little Gellért Hill, почалося в роки Другої світової війни, коли керівництво Угорщини дедалі серйозніше остерігалося авіаційних атак на Будапешт. Спочатку система тунелів створювалася як мережа захищених укриттів і технічних приміщень, однак з часом проєкт значно розширився. Військові інженери поступово перетворили об’єкт на повноцінний підземний центр управління, здатний функціонувати навіть в умовах масштабних руйнувань на поверхні.
Особливу увагу приділяли безпеці комплексу. Приміщення будували глибоко в скельних породах, а входи ретельно маскували серед звичайної міської інфраструктури. Усередині з’явилися герметичні двері, автономні системи вентиляції, резервне електропостачання та окремі лінії зв’язку. Для свого часу об’єкт вважався одним із найсучасніших захисних центрів Угорщини.
Під час Другої світової війни звідси здійснювалося командування угорськими винищувачами під час вильотів проти бомбардувальників союзників, а згодом, під час облоги Будапешта, він слугував німецькою бойовою базою, шпиталем і складом.
Під час холодної війни: головний військовий центр Будапешта
Після Другої світової війни підземний комплекс «Sziklaközpont gellérthegy», також відомий як «Fellegvár», було обрано для розміщення Національного центру протиповітряної оборони — Országos Légvédelmi Központ (OLK, ORLÉKÖZ). Рішення про створення центру було ухвалено 1 жовтня 1948 року, а його технічне оснащення завершилося до вересня 1949 року.
У цей період «Sziklaközpont» став центральним командним пунктом системи протиповітряної оборони Угорщини. Звідси здійснювалося управління не лише авіаційними підрозділами ППО, а й наземною зенітною артилерією, а також координація оборони повітряного простору країни. Комплекс фактично виконував роль стратегічного штабу, відповідального за захист Будапешта та ключових об’єктів держави.
У такому статусі об’єкт використовувався до 1957 року. Після цього його функції були переглянуті в межах реорганізації системи оборони, однак уже в 1965 році комплекс отримав нове призначення. У «Sziklaközpont» розмістився Центр управління повітряним рухом Угорщини (ЦУПР), який працював у координації з Угорською народною армією, цивільними авіаційними структурами та авіакомпанією «MALÉV».
Спочатку управління повітряним рухом здійснювалося за процедурною системою — на основі паперової документації та ручної координації. Така модель зберігалася до 1981 року, коли в Угорщині було офіційно впроваджено радіолокаційне управління. Після цього контроль повітряного простору став більш технологічним, хоча в окремих випадках продовжували використовувати візуальні правила польотів (VFR).
Організація роботи диспетчерської служби кілька разів змінювалася. У період з 1965 по 1970 рік фахівці працювали безпосередньо в бункерній частині комплексу, після чого були переведені до надземної будівлі «RISZ», з’єднаної з підземною системою. У 1975 році їх знову повернули до самого «Sziklaközpont». Наприкінці 1980 року на даху та четвертому поверсі будівлі «RISZ» були встановлені радіолокаційні системи «Утьос-М» і «Корен-А», після чого у 1981 році диспетчерську службу було перенесено на третій поверх.
Там вона залишалася до січня 2000 року, коли управління повітряним рухом було передано до сучасного комплексу «HungaroControl» у районі міжнародного аеропорту імені Ференца Ліста (Liszt Ferenc Nemzetközi Repülőtér).
Також у певний період у комплексі розміщувався факс-центр компанії «Magyar Telekom» (MATÁV), що свідчить про поступове розширення його цивільних функцій.
Попри багаторічну експлуатацію, «Sziklaközpont» залишався суворо засекреченим об’єктом. Частина приміщень була пошкоджена ще під час бомбардувань 1944 року, деякі ділянки згодом закривалися під час реконструкцій. Водночас точні розміри комплексу, побудованого на базі колишнього підземного кам’яного кар’єру, досі залишаються невідомими.
Таємниці та легенди підземного комплексу
Попри те, що «Sziklaközpont gellérthegy» був суворо засекреченим військовим об’єктом, навколо нього поступово сформувався цілий пласт міських легенд. Закритість комплексу та його розташування прямо під Малим пагорбом Геллерт у центрі Будапешта породили численні чутки про те, наскільки глибокою та розгалуженою є його підземна система.
Одним із найстійкіших міфів є припущення, що бункер пов’язаний з іншими підземними спорудами міста — тунелями, укриттями та технічними комунікаціями, які нібито виходять далеко за межі району. Хоча офіційного підтвердження цим чуткам немає, сама ідея «підземного Будапешта» досі активно обговорюється дослідниками та ентузіастами міських підземель.
Окреме місце займають історії про суворий контроль доступу. За розповідями колишніх співробітників і військових, навіть у період активної експлуатації об’єкт залишався закритим не лише для цивільних осіб, а й для більшості державних структур. Інформація про його внутрішню будову передавалася лише закритими каналами, а система доступу була багаторівневою та суворо регламентованою.
Угорські джерела також згадують, що в різні періоди існування комплексу були ділянки, куди мали доступ лише обмежені групи офіцерів. Це посилювало відчуття «об’єкта всередині об’єкта», де різні рівні підземного простору мали власні функції та ступінь секретності.
З часом навколо «Sziklaközpont» сформувався майже міфологічний образ — як «прихованого серця» військового Будапешта.
«Sziklaközpont gellérthegy» у XXI столітті
У XXI столітті ставлення до цього об’єкта почало змінюватися. Після завершення його активного використання центр втратив стратегічне значення, однак інтерес до нього, навпаки, лише зріс. Останніми роками здійснювалися спроби частково розсекретити історію «Sziklaközpont gellérthegy» та зробити його минуле більш доступним для громадськості. Водночас значна частина інформації й досі залишається закритою або фрагментарною, що лише підсилює інтерес дослідників та істориків.
«Sziklaközpont» нині сприймається передусім як унікальна пам’ятка військової історії Будапешта та епохи холодної війни. Він залишається своєрідним «німим свідком» бурхливих подій XX століття — від післявоєнної перебудови до протистояння блоків Сходу і Заходу.
Навколо комплексу й досі зберігається ореол таємничості. Саме ця подвійність — поєднання історичної значущості та закритості — робить «Sziklaközpont gellérthegy» одним із найнеординарніших об’єктів Будапешта та важливою частиною його багатошарової історичної спадщини.
Джерела:
- https://rubicon.hu/hu/cikkek/sziklakozpont
- https://drive.hu/belfold/gellert-hegy-sziklakozpont/
- https://hamuesgyemant.hu/kultura/sziklakozpont-budapest-gellert-hegy-vilaghaboru/
- https://hellomagyar.hu/2024/03/31/titkos-iranyitokozpont/
- https://www.origo.hu/gazdasag/2024/04/hatalmas-rejtelyes-objektumot-rejt-a-gellert-hegy-gyomra
- https://promotions.hu/orszagos/elet/2024/04/05/gellert-hegy-sziklakozpont-vilaghaboru-kobanya