Іштван Тарлош (Tarlós István), який обіймав посаду мера Будапешта з 2010 по 2019 рік, увійшов в історію угорської столиці не як «зелений» політик у класичному розумінні, а як прагматичний господарник, який за дев’ять років реалізував найбільш масштабні екологічні інфраструктурні проєкти останніх десятиліть. Від повернення під міський контроль гігантських очисних споруд на Дунаї та каналізації всіх районів до програми посадки 10 тисяч нових дерев і приєднання Будапешта до глобальної кліматичної кампанії Альберта Гора — його ініціативи реально змінили якість життя мільйонів мешканців. Хоча критики звинувачували Тарлоша у недостатній «екологічній романтиці», саме за його каденції місто отримало сучасний транспорт із низькими викидами, чистішу воду в річці та помітно більше зелені на вулицях. Далі на budapestyes.eu.
Чиста вода для мільйонів: повернення очисних споруд і повна каналізація Будапешта
Одним із найважливіших екологічних досягнень Іштвана Тарлоша стало розв’язання багаторічної проблеми очищення стічних вод. У 2010 році, відразу після вступу на посаду, новий мер ініціював повернення під контроль міста Центральної станції очищення стічних вод Будапешта (Budapesti Központi Szennyvíztisztító Telep) та Чепельської станції (Csepel Szennyvíztisztító Telep). Раніше ці об’єкти перебували у змішаній власності з іноземними інвесторами. Повернення дозволило місту ефективніше керувати найбільшим у регіоні проєктом ЄС з очищення води.
Паралельно був реалізований масштабний проєкт «BKISZ» зі збільшення каналізаційної мережі. До 2009 року потужності очисних споруд уже дозволяли переробляти всі стоки міста. З 2013 року за підтримки уряду Угорщини та європейських фондів почали будувати каналізацію у районах, де її раніше не було. Роботи завершили влітку 2015 року. Це радикально покращило якість води в Дунаї та зменшило забруднення річки, від якого десятиліттями страждали мешканці столиці.
У період, коли Тарлош був мером III округу (Óbuda-Békásmegyer) з 1990 по 2006 рік, він також активно розвивав місцеву водопровідну та каналізаційну інфраструктуру — зокрема побудував мережу у районі Aranyhegy. Ці ранні проєкти стали основою для масштабних міських рішень.
Чистий транспорт: оновлення автобусів, метро і зниження викидів
Транспорт є одним із головних джерел забруднення повітря в будь-якому мегаполісі. Іштван Тарлош зробив ставку на модернізацію громадського транспорту. У 2014 році Будапешт закупив 500 сучасних низькопідлогових автобусів. Це дозволило списати 500 найстаріших та найбільш шкідливих для екології машин, які суттєво забруднювали повітря.
До 2017–2018 років частка сучасних автобусів у парку досягла 95–99 %. Одночасно завершили будівництво 4-ї лінії метро (M4), реконструювали кільцеві трамвайні лінії № 1 та № 3, а також розвивали будайську трамвайну мережу (Budai villamoshálózat).
Окрім цього, за каденції Тарлоша було запущено пункт прокату велосипедів «Mol-Bubi», а також розширено велосипедну інфраструктуру, що сприяло розвитку альтернативного, екологічно безпечного транспорту. Ці заходи не лише зменшували викиди, а й створювали зручні та безпечні можливості для активного способу життя.
Особливу увагу також приділяли благоустрою та озелененню міста. Реконструкція острова Маргит (Margitsziget) та площі Кальмана Селля (Széll Kálmán tér) створювала нові рекреаційні зони та збільшувала зелені території в центрі міста. Модернізація шести міських купалень забезпечувала не лише збереження культурної спадщини, а й підтримку екологічно чистої інфраструктури для відпочинку.
У межах довгострокового плану розвитку «Будапешт 2030» (Budapest 2030) місто реалізувало 27 великих проєктів, фінансованих ЄС. Багато з них були спрямовані на сталу мобільність: оновлення рухомого складу, розвиток громадського транспорту та зменшення залежності від автомобілів. Ці заходи реально скоротили викиди шкідливих речовин в атмосферу та покращили якість повітря у центрі та житлових районах.
Зелений Будапешт: програма «10 тисяч нових дерев»
У 2016 році Іштван Тарлош запустив амбітну програму «10 тисяч нових дерев для Будапешта» (Tízezer új fát Budapestre!). До вересня 2019 року в рамках ініціативи було посаджено 9 947 дерев — у середньому близько 2 000 на рік. Для порівняння: до 2010 року щороку висаджували всього 200–300 дерев.
Програма охопила різні райони: від центральних парків і бульварів до околиць. Десятитисячне дерево символічно посадили на острові Маргіт разом із міністром сільського господарства. Тарлош також реагував на громадські протести: у 2019 році він зупинив вирубку дерев у парку Табан (Tabán).
Хоча деякі критики називали програму «PR-акцією», вона суттєво збільшила зелений фонд міста та стала відповіддю на зростальні скарги мешканців щодо нестачі дерев в урбанізованому середовищі.
Кліматична повістка та «зелена» стратегія
У 2015 році Іштван Тарлош активно включився у глобальну кліматичну дискусію. Все почалося з ініціативи колишнього віцепрезидента США Ела Гора (Al Gore) — лауреата Нобелівської премії миру та одного з найвідоміших світових активістів у боротьбі зі зміною клімату. Гор запустив масштабну міжнародну кампанію, мета якої — зібрати підтримку сотень мільйонів людей та вплинути на учасників Паризького кліматичного саміту (COP21) у грудні 2015 року.
Президент Угорщини Янош Адер (Áder János) одним із перших державних лідерів підтримав цю ініціативу. 25 травня 2015 року він відвідав мерію Будапешта та особисто зустрівся з Тарлошем. Мер одразу заявив, що «природно та рішуче» підтримує президента. Тарлош підкреслив, що проблема забруднення навколишнього середовища стає однією з головних загроз для майбутніх поколінь.
На зустрічі та пізніше на засіданні міського зібрання Будапешта (Fővárosi Közgyűlés) Тарлош говорив жорстко та емоційно: «Людство дійсно знаходиться на 24-й годині». Він нагадав, що люди не просто використовують природу, а експлуатують її. Мер згадав критичні проблеми: забруднення повітря, води та ґрунтів, масову вирубку лісів, високий рівень викидів вуглекислого газу. Особливу увагу він приділив ризикам глобального потепління — зокрема тому, що навіть невелике підвищення температури може призвести до вивільнення величезних обсягів метану з вічної мерзлоти Сибіру.
Для участі у кампанії було запущено спеціальний сайт elobolygonk.hu. Тарлош публічно закликав усіх мешканців Будапешта приєднатися до ініціативи. 27 травня 2015 року міське зібрання Будапешта одностайно підтримало кампанію. Президент Адер подякував Тарлошу за те, що він став першим серед міських керівників, хто офіційно приєднався до глобального руху.
Пізніше, у 2017–2018 роках, за Тарлоша Будапешт ухвалив власну кліматичну стратегію, яка враховувала ризики екстремальної спеки, повеней та погіршення якості повітря. А у 2019 році, ближче до кінця каденції, мер призначив спеціального комісара з «зеленої» інфраструктури та навколишнього середовища — Йожефа Сабо (Szabó József), керівника компанії «Főkert Zrt». Ця посада мала координувати «зелені» проєкти та швидше реагувати на запити мешканців.
Хоча деякі опоненти вважали ці кроки скоріше декларативними, приєднання Будапешта до кампанії Альберта Гора стало помітним політичним та символічним жестом. Воно показало, що навіть прагматичний господарник на кшталт Тарлоша не ігнорував глобальну кліматичну повістку.
Спірні проєкти та екологічна спадщина Тарлоша
Не всі ініціативи Тарлоша сприймалися однозначно позитивно. Найрезонанснішим став проєкт мобільної дамби на Римському березі (Római-parti mobilgát) для захисту від повеней. Мер активно просував будівництво дамби вздовж природного берега Дунаю, отримав екологічний дозвіл та підтримку експертів. Проте екологи та місцеві жителі різко критикували проєкт: він загрожував останньому природному відрізу берега, деревам та рекреаційній зоні.
Під тиском громадськості Тарлош частково відступив — допустив ідею референдуму та пізніше визнав окремі аргументи екологів. Проєкт так і не був повністю реалізований за його каденції, але дискусія навколо нього триває досі.
Загалом екологічна політика Іштвана Тарлоша була прагматичною та інфраструктурною. Він зосередився на розв’язанні системних проблем — очищенні води, каналізації та транспорті — які дали помітний ефект для якості життя мільйонів мешканців. Озеленення та кліматичні декларації посилилися ближче до виборів 2019 року, але багато проєктів (очисні споруди, оновлений транспорт, посаджені дерева) продовжують працювати й досі.
Спадщина Тарлоша показує, що екологічні покращення у великому місті часто потребують не лише яскравої риторики, а й важкої інженерної та фінансової роботи. За наступника Гергеля Карачоня (Karácsony Gergely) частина ініціатив розвивається далі, а частина — підлягає перегляду. Проте внесок колишнього мера у чистоту Дунаю та повітря Будапешта залишається помітним і заслуговує об’єктивної оцінки.
Джерела:
- https://hvg.hu/itthon/20110609_tarlos_sved_ookologia
- https://archiv.budapest.hu/Lapok/Bioj%C3%A1tsz%C3%B3t%C3%A9r-%C3%A9p%C3%BCl-sv%C3%A9d-seg%C3%ADts%C3%A9ggel-a-Margitszigeten.aspx
- https://archiv.budapest.hu/Lapok/Olimpikonokkal-a-F%C3%B6ld-megment%C3%A9s%C3%A9%C3%A9rt.aspx
- https://magyarnarancs.hu/belpol/kizoldultek-122696
- https://hvg.hu/itthon/20190826_Tarlos_is_beigerte_kornyezetvedelmi_intezkedesekkel_keszul
- https://archiv.budapest.hu/sites/english/Lapok/The-Municipality-of-Budapest-has-joined-the-Climate-Change-Awareness-Campaign.aspx
- https://vasarnap.hu/2019/07/09/amikor-a-valos-teljesitmeny-szamit-budapest-elegedett-tarlos-istvan-munkajaval/
- https://magyarnemzet.hu/belfold/2019/07/tarlos-istvane-a-budapestiek-bizalma
- https://sites.greenpeace.hu/a-fopolgarmester-jeloltek-vallalasainak-ertekelese/
- https://magyarnemzet.hu/belfold-archivum/2017/09/romai-part-tobbismeretlenes-tarlos-istvan-nepszavazasi-otlete