Про тих, хто брав безпосередню участь у війнах ми можемо дізнатися зі старих архівів, фотоальбомів та чиїхось мемуарів. Обличчя, що дивляться на нас з небуття через побляклі фотографії. Але йдеться не про героїв. Сьогодні ми ближче познайомимось з лиходіями воєнного Будапешту. Більше на budapestyes.eu.
Той, хто чинив розправи
Карой Берегфі почав військову діяльність у Першу світову. Попри важке поранення ветеран не залишив амбітних задумів щодо продовження військової кар’єри. З 1939 по 1941 він очолював Королівську воєнну академію. Очевидно, що крім амбіцій цим чоловіком керували й інші внутрішні мотиви, адже лиходій в ньому переміг. Отже, під час Другої світової війни на політичну арену Будапешта виходить нацистська організація Схрещені стріли на чолі з угорським ставлеником Гітлера Ференцем Салаші. Про нього ми розповідали у наших попередніх матеріалах.
Командувач Третьою армією Карой Берегфі протягом трьох років запекло воював з Радянським Союзом, але у 1944 році був звільнений з армії через те, що противник вчинив повний розгром підлеглих Карою Берегфі військ. Коли Ференц Салаші взяв в країні владу у свої руки, то біля нього знайшлося тепленьке місце й для звільненого військового. Який, як ми можемо судити за його вчинками, не нехтував нацистськими ідеалами. Згодом Карой Берегфі отримав посаду міністра оборони Угорщини та перебував на ній з 1944 по 1945 роки. Він отримав додатково посаду у Генерального штабу у званні генерал-полковника. Але справжній його талант полягав у тому, що Карой був першокласним садистом та ненависником євреїв. Він брав найактивнішу участь у їхньому переслідуванні та підписав наказ про примусові жахливі роботи для єврейських жінок та чоловіків. У 1945 році, 30 квітня, пісеньку нациста було заспівано. Його взяли у полон американці, а наступного року прибічник угорського фюрера вже постав перед Народним трибуналом. За злочини проти людяності Кароя Берегфі засудили до страти та повісили разом з його патроном, Ференцем Салаші та іншими учасниками Схрещених стріл. Страта відбулася у дворі Будапештської в’язниці.
Регентський міністр
Далі ми вам розкажемо історію ще про одного Кароя, Але Кароя Барту. В його біографії червоними позначками також фігурують дати: 1938, 1941, 1945… Ці дати поєднують всіх воєнних та політичних злочинців Угорщини періоду Другої світової війни. Отже, армійський офіцер та політик Карой Барта зайняв крісло міністра оборони Угорщини з 1938 по 1942 роки.
Колись у минулому, коли в Європі лютувала Перша світова, цей честолюбний військовий посідав вищі посади в збройних силах Будапешту та Трієсту. У 1919 роках він воював проти Королівства Румунії, а також брав участь в інших відомих боях. А пізніше Карой Барта став соратником Міклоша Горті, який титулував себе не інакше як «його світлість регент Угорського королівства». Адмірал без флоту, регент без королівства, Міклош Горті шалено бажав бути рятівником Угорщини. Він любив видовищні появи на публіці та… Гітлера. Отже, Карой Барта вступив до Національної армії, яку очолив саме регент Горті. Так сталося, що Барта зіграв значну роль у масових вбивствах, які відбулися на території Воєводини (тепер територія Сербії). Міклош Горті відправив у 1942 році весь уряд у відставку. Карой Барта також був змушений піти.
Він не став й надалі намагатися залишитися в політиці або знову повернутися до лав збройних сил. Але по закінченню Другої світової війни про нього не забули. Народний трибунал засудив його за те, що він був одним з відповідальних за вступ Угорщини у війну. Суд постановив позбавити Кароя Барту всіх звань та регалій. Пізніше вже комуністи перехопили естафету щодо переслідування відомого будапештського палача. Карой Барта був змушений втекти до Південної Америки, у Венесуелу. Там він працював інженером. Проєктував будівництво залізниці. Помер у 1964 році.
… Треба додати, що регента Міклоша Горті так і не покарали за те, що він був підлабузником у Гітлера, втягнув Угорщину у війну проти Радянського Союзу та дозволив нацистам стати господарями в Будапешті. Зрештою, він спокійно дожив своє життя в сонячній Португалії до самої смерті. Значно пізніше його перепоховали на батьківщині з великими почестями. Після такого навіть не знаєш, що сказати та як прокоментувати.
Злочинний лицар
І ось перед нами ще один «герой» Другої світової. Йдеться про лицаря Ласло Дежьо. Цей угорський військовий начальник був також учасником обох світових війн.
Першого травня 1943 року він отримав звання генерал-лейтенанта. А далі його військова кар’єра почала розвиватися зі швидкістю звуку. Отже, місяць по тому Ласло стає командувачем сьомої шопронської легкої дивізії. Наскільки можна зрозуміти, Ласло Дежьо не був боягузом, адже воював завжди та скрізь. У сорок третьому він брав участь у військових операціях на Східному фронті. Рік по тому Дежьо отримав посаду головнокомандувача та заступника генерального штабу. Блискуча кар’єра, чи не так? Проте хоробрість не гарантує того, що людина має духовність, милосердя тощо. Амбітність та жага воєнних подвигів часто штовхає особу на злочинні дії.
Отже, коли владу в Будапешті та його межами захопили люті угорські нацисти, Ласло Дежьо здійснює новий стрибок по кар’єрних сходах. Він отримує звання генерал-полковника та набуває повноважень командира 1-ї армії. У 1945 році, незадовго до закінчення війни, Ласло отримує почесну нагороду — німецький Лицарський Хрест. Вручив йому ту нагороду ще один нацистський злочинець — генерал-полковник Готхард Гейнріци, який мав російське коріння.
Але, скільки б зло не біснувалося, рано чи пізно всьому приходить кінець. «Шановні» та «блискучі» нацистські генерали бігли незабаром з Будапешту, як налякані таргани. Наприкінці війни Ласло Дежьо здався у полон американським військовим разом зі своєю 1-ю армією. Сталося це на території Словакії.
У полоні генерал-полковник, лицар Ласло Дежьо пробув недовго. На нього чекали більш «цікаві» пригоди. Саме тому у 1946 році американці передали його новому уряду Угорщини. Це було його останнє побачення з Будапештом, позбавлене романтики. Натомість злочинця посадили під домашній арешт та тримали його так досить довго. Розгляди йшли певний час. В деякі моменти навіть йшлося про ймовірність заміни найвищого покарання на ув’язнення. Навіть не довічне.
Зрештою Ласло Дежьо був засуджений Національною радою народних судів до страти. Адже його офіційно затаврували як воєнного злочинця. Проте раніше, до того як стався комуністичний переділ влади, йшлося про ув’язнення терміном на п’ятнадцять років. У прошенні про помилування рішуче відмовив президент Угорщини Арпад Сакашич.
Ласло Дежьо стратили в столиці у 1949 році. Але у 1999 році генерал-полковник був посмертно реабілітований. За що — невідомо.
Хто такий «військовий злочинець»?
Поняття «військовий злочинець» є дуже об’ємним. Дослідники цієї теми написали безліч довідників, монографій статей та інших наукових робіт. Чому людина, яка має інтелектуальні здібності, хоробрість, силу духа використовує їх проти людства та вкриває для нащадків ганьбою своє ім’я — загадка, яка не має відповіді. Кожне століття пам’ятає своїх героїв та своїх «антихристів». Противага доброго та злого, світла і темряви завжди буде мати місце в нашому світі.