Історія зберігає безліч згадок про те, якими чудовиськами вміють бути люди до інших людей. XX століття збирало криваві жнива по всьому світу. Угорщина не стала виключенням. Сьогодні ми розкажемо про гетто, яке розташували німецькі нацисти на території Будапешту під час Другої світової війни. Більше на budapestyes.eu.
Будинки з жовтими зірками
Хто надає одній людині право вважати себе особливим на відміну від когось? Звідки в людській природі з’являється нестримне бажання вбити, принизити, катувати собі подібних? У 1938 році почалося масове переслідування євреїв в Угорщині. Правий націоналістичний режим, який сповідував у той час Міклош Горті, був нетерплячим до євреїв, а загравання з фашистами та Гітлером зіграло злий та страшний жарт із самим угорським диктатором.
Понад 180 тисяч євреїв та понад 60 тисяч хрещених євреїв мешкало у столиці станом на 1941 рік. Обидві категорії піддавалися репресіям. Коли у 1944 році гітлерівські війська взяли в окупацію Угорщину, євреї зазнали масових арештів. Того ж року нацисти створили гетто у передмісті Будапешту і це був перший етап депортації цих нещасних людей в табори смерті.
Згідно з наказом міністра внутрішніх справ Угорщини, для гетто виділили дві тисячі відгороджених парканом будинків з жовтими зірками. Планувалося переселити в гетто двісті двадцять тисяч осіб. Крім того, для євреїв ввели комендантську годину в Будапешті.
Як тільки гетто було засновано, його мешканців одразу ж почали відправляти у концтабори. За період панування фашистів в Угорщині кількість будапештських євреїв в гетто скоротилася на 130 тисяч осіб.
Були й такі, які мешкали за межами гетто в будинках, які надавали нейтральні країни. Зокрема дійсно титанічних зусиль для порятунку євреїв докладав представник шведської дипломатичної місії Рауль Валленберг.
Планування масового вбивства євреїв
Через інформаторів Рауль дізнався, що оберштурмбанфюрер СС Адольф Ейхман, який займався «розв’язання єврейського питання в Угорщині», збирається вчинити розстріл мешканців найбільшого гетто столиці. Валленберг вирішив діяти без зволікань.
Він звернувся до генерала Герхарда Шмідхубера, який командував німецькими військами в країні. У своєму листі Рауль обіцяв генералу, що той нестиме особисту відповідальність за масову страту євреїв, а після закінчення війни буде висіти на шибениці, як військовий злочинець. Шмідхубер розумів, що гітлерівська пісенька вже майже доспівана у цій війні. Страта євреїв була зупинена генералом майже в останню хвилину. Вбивство не відбулося завдяки неймовірній мужності Рауля Валленберга.
18 січня 1945 року будапештське гетто звільнили радянські війська, зокрема українські дивізії. Охорона гетто при цьому відбивалася, чинила опір. Згідно зі згадками одного з учасників тих боїв, гетто було повністю підготовлене до вибуху. До того моменту ця локація була переповнена євреями — в гетто та укриттях дипломатичних місій нейтральних країн було близько 94 тисячі осіб.
Пам’ять у меморіалах
На набережній Дунаю в Будапешті у 2005 році встановили меморіал на пам’ять жертв Голокосту. Залишки сумнозвісного гетто розібрали рік по тому. Остання стіна, стара кам’яна стіна, виходила на вулицю Кіраль. Колись на ній був колючий дріт. У 2008 році на її місці було встановлено меморіальну стіну, яка нагадувала про страшні злочини нацистів. При будівництві меморіалу частково використовували рештки старої стіни.
Деякі райони єврейського кварталу зберігають рештки оригінальної стіни, за якою колись давно томилися та страждали багато тисяч людей.
Меморіали в Будапешті назавжди залишилися нагадуванням про нелюдські звірства, на які були здатні фашисти.