На нашому ресурсі багато цікавого матеріалу про різні аспекти життя Будапешту під час Другої світової війни. Проте здається, що ця тема невичерпна. Воєнні сторінки історії цього міста зберігають дійсно багато трагедій, про які варто нагадати. Більше на budapestyes.eu.
Наші історії про воєнний Будапешт
Ми розповідаємо в тематичних статтях про те, як нацисти зі своїми угорськими прибічниками катували євреїв та розстрілювали їх на березі Дунаю, а також про недалекоглядність адмірала Міклоша Горті, який у дипломатичному сенсі загравав з Гітлером та майже запросив гітлерівські війська в Будапешт. Крім того, ми торкнулися теми створення та злочинної діяльності організації «Схрещені стріли», членами якою були угорські нацисти. Її керівник, амбіційний та кровожерливий Ференц Салаши, проголосив себе «угорським фюрером» та до самозабуття загруз у вбивствах єврейського населення Будапешту. Для нас є дуже важливим висвітлення історії людей, які, ризикуючи власним життям, намагалися врятувати будапештців від жахів воєнного лихоліття. Зокрема особливої уваги вартує історія шведського дипломата, гуманіста та рятівника євреїв Будапешту Рауля Валленберга. Він використовував всі свої дипломатичні зв’язки, вкладав власні сили та гроші, аби врятувати від таборів смерті якомога більше представників єврейського населення угорської столиці. Він ламав плани нацистів, відчайдушно боровся за життя людей, хоробро відстоював свої ідеали. І залишився живим у тому пеклі… допоки в Будапешт не прийшли комуністи. Що було потім, ми детально розповідаємо в одному з наших матеріалів.
Досліджуючи тему воєнних та післявоєнних часів Будапешту ми також помітили подібність угорських диктаторів минулого та сьогодення, розповіли про важливість історичних висновків.
Коротко про деокупацію Будапешту
Під час Другої світової війни через політичну необачність угорського лідера Міклоша Горті Угорщина стала нацистською. Десятки тисяч солдатів були змушені воювати разом з гітлерівцями на території Радянського союзу. Зокрема, угорські військові билися пліч-о-пліч з нацистами проти радянської армії в битві за Сталінград, яка стала одним з найважливіших моментів війни.
Про багатостраждальність Будапешту, про його втрати та трагедії під час війни красномовно свідчать події кінця 1944 та початку 1945 року. Нацисти утримували столицю Угорщини настільки люто, наскільки це було можливим. Цілих сім тижнів радянські війська тримали осаду, а потім увірвалися до знесиленого війною міста. Офіційні джерела свідчать про те, що в цьому визволителям допомагала американська авіація.
Йосип Сталін вимагав від своїх військових командирів оперативності. Адольф Гітлер, своєю чергою, надав наказ не здавати Будапешт попри що. Нацистам була необхідна нафта, яку у великій кількості мала Угорщина. Коли зрештою Будапешт було звільнено від гітлерівських військ, місто ще довго не могло оговтатись від жахів війни.
Ті, хто звався визволителями, вважали себе відтоді за нових господарів. Про те, скільки лиха принесла Угорщині комуністична влада, також можна розповідати дуже довго. Але це вже зовсім інша історія.
На руїнах зла
Після себе нацистська орда залишила по собі в Будапешті самі руїни. Бойові дії під час деокупації столиці залишили рани на обличчі міста. Були зруйновані мости, старовинні будинки та інші важливі для історії споруди. Пам’ятник янголу, встановлений у 1936 році, був одним з тих небагатьох, що вціліли.
Мости, які простягаються через Дунай, були зруйновані нацистами, коли радянські війська наступали зі сходу. Ланцюговий міст відкрився після реконструкції лише у 1949 році. Через майже два десятиліття було відновлено й міст Ержебет, але його залишили без архітектурних прикрас.
Біля Будайської фортеці були зруйновані внаслідок бойових дій житлові будинки.
За деякими джерелами, під час битви за місто загинуло близько 38 тисячі мирних жителів Будапешту.